• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • Відзначено 109-у річницю від дня народження Олекси Влизька та Лауреата літературної премії 2017 року

Відзначено 109-у річницю від дня народження Олекси Влизька та Лауреата літературної премії 2017 року

2017-02-17

/Files/images/vlizko/2 читвл.jpg

/Files/images/vlizko/ 1 вручпрем.jpg

З нагоди109-ї річниці від дня народження поета Олекси Влизька, нашого земляка, в читальній залі районної бібліотеки зібрались прихильники його творчості. Життєлюбний, неповторний, трагічний – ці епітети з повним правом можна віднести до поета, який стрімким метеором увірвався в українську літературу 20-х років і одним з перших митців Розстріляного Відродження згорів у безмірі похмурого сталінського терору. Кожен його вірш, мов стрічка своєрідного ліричного щоденника, з якого постає привабливий духовний автопортрет молодого поета, лірика, відкритого душею, щирим словом.

Знайомлячись з творчістю Олекси Влизька, пам’ятаєш тільки одне – перед тобою поет, який бере тебе в полон і веде за собою в стихію, йому підвладну, в широкий простір симфонічного звучання слова, в романтичний світ, де панує вічне свято юнацької радості. Коли шукаєш найкоротше і найточніше слово для визначення головного джерела Влизькової творчості, знаходиш лише одне – як це не парадоксально звучить стосовно глухонімого поета - музика. Про це найпереконливіше свідчить його поезія. Поривчастий, бурхливо-емоційний у своїх творах Олекса Влизько жив напруженим духовним життям, прагнув подій, зустрічей з людьми, хотів бути скрізь, бачити все. Повносила енергія Влизькового слова, поліфонія його поезій подиву гідні. Адже їх творив майже глухий поет. Випадок рідкісний в літературі. Але у всій творчості О.Влизька немає ніде й натяку на несприятливі обставини власного життя. Навпаки, в його віршах звучить бажання кинути виклик самому життю. Жодної сумної ноти, жодної тіні, бодай легкої зажури – в усьому певність, ясність, зрозумілість.

Саме таким був поет у своїй творчості. Таким приходить і до сьогоднішнього читача, долаючи відстані десятиліть. Кращі його твори лишилися жити в українській літературі, збагативши її досвідом новаторських шукань.

Безжальна доля відрахувала поету лише 26 років життя, яке трагічно урвалось наглою смертю з чужої волі – наприкінці 1934 року, він став ще однією жертвою зловісних років культу особи. Але й сьогодні ми відчуваємо його таким же молодим, повним сил і творчої наснаги.

Учні та вчителі шполянських міських шкіл, які були запрошені на вечір читали вірші поета. Молоді літератори-початківці прониклись поезією поета, тому з їх вуст це звучало зворушливо і проникливо.

Всі із захватом слухали виступ першого Лауреата районної літературної премії Олекси Влизька, нашого поета-земляка Олександра Діхтяренка. Він доніс до простих читачів бібліотеки поетове слово, підкреслив яке значення для нас має його творчість та прочитав свій вірш «Олексі Влизьку».

В день народження поета було вручено премію, переможцю районного літературного конкурсу, та диплом Лауреата 2017 року за книгу Михайла Слабошпицького «Велика війна 2014… Україна: виклики, події, матеріали». Досить цікавим був виступ поета Сергія Ткаченка, члена Спілки письменників Черкащини та України, адже Михайло Федотович є наша гордість, неординарна відома особистість, з високою громадянською позицією, творчо обдарована і цікава в спілкування людина. Гострий розум, змістовні відповіді, роздуми і ґрунтовні дослідження, зв’язки з цікавими творчими людьми, нашими земляками, яких життя розкидало в далеке зарубіжжя, він намагається всіх об’єднати заради світлого майбутнього наших нащадків – таким є Михайло Слабошпицький у своїй творчості. Його книга про війну і суспільство, про наші надії і розчарування. І про обов’язок влади перед народом. Ми, земляки, такої відомої творчої особистості пишаємось, що Михайло Федотович, в день свого ювілею провів зустріч з земляками, а тепер ще й його книга стала переможцем конкурсу, що на значно вищий щабель підняв престиж цієї премії.

/Files/images/vlizko/3 ткач.jpg Сам творець, Михайло Федотович, за станом здоров’я не зміг приїхати зі столиці, тому всі нагороди було передано його сестрі Валентині Федотівній, а заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця побажала письменнику подальшої творчої наснаги, доброго здоров’я, Лідія Татарина, заступник голови районної ради вручила квіти.

Кiлькiсть переглядiв: 94

Коментарi