Відзначено 109-у річницю від дня народження Олекси Влизька та Лауреата літературної премії 2017 року

2017-02-17

З нагоди109-ї річниці від дня народження поета Олекси Влизька, нашого земляка, в читальній залі районної бібліотеки зібрались прихильники його творчості. Життєлюбний, неповторний, трагічний – ці епітети з повним правом можна віднести до поета, який стрімким метеором увірвався в українську літературу 20-х років і одним з перших митців Розстріляного Відродження згорів у безмірі похмурого сталінського терору. Кожен його вірш, мов стрічка своєрідного ліричного щоденника, з якого постає привабливий духовний автопортрет молодого поета, лірика, відкритого душею, щирим словом.

Знайомлячись з творчістю Олекси Влизька, пам’ятаєш тільки одне – перед тобою поет, який бере тебе в полон і веде за собою в стихію, йому підвладну, в широкий простір симфонічного звучання слова, в романтичний світ, де панує вічне свято юнацької радості. Коли шукаєш найкоротше і найточніше слово для визначення головного джерела Влизькової творчості, знаходиш лише одне – як це не парадоксально звучить стосовно глухонімого поета - музика. Про це найпереконливіше свідчить його поезія. Поривчастий, бурхливо-емоційний у своїх творах Олекса Влизько жив напруженим духовним життям, прагнув подій, зустрічей з людьми, хотів бути скрізь, бачити все. Повносила енергія Влизькового слова, поліфонія його поезій подиву гідні. Адже їх творив майже глухий поет. Випадок рідкісний в літературі. Але у всій творчості О.Влизька немає ніде й натяку на несприятливі обставини власного життя. Навпаки, в його віршах звучить бажання кинути виклик самому життю. Жодної сумної ноти, жодної тіні, бодай легкої зажури – в усьому певність, ясність, зрозумілість.

Саме таким був поет у своїй творчості. Таким приходить і до сьогоднішнього читача, долаючи відстані десятиліть. Кращі його твори лишилися жити в українській літературі, збагативши її досвідом новаторських шукань.

Безжальна доля відрахувала поету лише 26 років життя, яке трагічно урвалось наглою смертю з чужої волі – наприкінці 1934 року, він став ще однією жертвою зловісних років культу особи. Але й сьогодні ми відчуваємо його таким же молодим, повним сил і творчої наснаги.

Учні та вчителі шполянських міських шкіл, які були запрошені на вечір читали вірші поета. Молоді літератори-початківці прониклись поезією поета, тому з їх вуст це звучало зворушливо і проникливо.

Всі із захватом слухали виступ першого Лауреата районної літературної премії Олекси Влизька, нашого поета-земляка Олександра Діхтяренка. Він доніс до простих читачів бібліотеки поетове слово, підкреслив яке значення для нас має його творчість та прочитав свій вірш «Олексі Влизьку».

В день народження поета було вручено премію, переможцю районного літературного конкурсу, та диплом Лауреата 2017 року за книгу Михайла Слабошпицького «Велика війна 2014… Україна: виклики, події, матеріали». Досить цікавим був виступ поета Сергія Ткаченка, члена Спілки письменників Черкащини та України, адже Михайло Федотович є наша гордість, неординарна відома особистість, з високою громадянською позицією, творчо обдарована і цікава в спілкування людина. Гострий розум, змістовні відповіді, роздуми і ґрунтовні дослідження, зв’язки з цікавими творчими людьми, нашими земляками, яких життя розкидало в далеке зарубіжжя, він намагається всіх об’єднати заради світлого майбутнього наших нащадків – таким є Михайло Слабошпицький у своїй творчості. Його книга про війну і суспільство, про наші надії і розчарування. І про обов’язок влади перед народом. Ми, земляки, такої відомої творчої особистості пишаємось, що Михайло Федотович, в день свого ювілею провів зустріч з земляками, а тепер ще й його книга стала переможцем конкурсу, що на значно вищий щабель підняв престиж цієї премії.

Сам творець, Михайло Федотович, за станом здоров’я не зміг приїхати зі столиці, тому всі нагороди було передано його сестрі Валентині Федотівній, а заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця побажала письменнику подальшої творчої наснаги, доброго здоров’я, Лідія Татарина, заступник голови районної ради вручила квіти.