Вшанували ювілярку Дар’ю Якимівну Вовк із Соболівки

2015-05-05

5 травня, у Соболівці відзначала свій дев'яносто п'ятий день народження найстарша жителька села Дар’я Якимівна Вовк. Вшанували жительку села сільська громада, активісти культури, учні школи.

Цікавим і складним вдалося життя цієї жінки, як багато їй подібних односельчан. Життєвих переживань було дуже багато . Народилася вона у 1920 році, сім'я була багатодітною, тож важко було переживати і бідність і голод. Під час голодомору у 1933 році Дар’я та її сестра Марія разом з мамою виїхали до Росії , де і пережили тяжкі голодні роки. Там Дар’я Якимівна навчилася гарно малювати, шити та в’язати. Родичі, які залишилися в Україні покликали родину на батьківщину, і вони з великою радістю повернулися в рідні краї. Працювали тяжко, виконували всі норми на колгоспних ланах. У повсякденній праці молода дівчина зустріла своє кохання, вийшла заміж та народила донечку Надійку. Але прийшло горе до нашого краю, Велика Вітчизняна війна. Молодий чоловік пішов на фронт, де й загинув захищаючи рідну землю, молода сім'я залишилася в окупованому селі. На квартирі у Дар’ї Якимівни оселилися німці, але і серед них були добрі люди. Вони ділилися з господарями своїми пайками, а маленьку Надійку пригощали цукерками. Щоб зберегти корову, яка була в господарстві, німці придумали якусь дуже заразну хворобу та написали при вході у двір табличку, тож усі боялися заходити до двору, так і зберегли годувальницю. А після війни, у важкі часи відбудови та голоду, Дар’я Якимівна потрапила до в'язниці. За пів відра картоплі присудили шість років ув'язнення. Після трьох років відбування покарання жінка повернулася в село до малої доньки, яку ввесь час доглядала сестра Марія.

У Дар’ї Якимівни гарна родина всі шанують свою бабусю. Любить вона коли збираються разом всі покоління родини. Донька Надія живе недалечко, внучка Ліда живе разом з бабусею, а правнучка Ліна з чоловіком Василем живуть по сусідству та в усьому допомагають. Але найбільше бабуся радіє коли до неї прибігають її щебетухи - праправнучки Даша і Рита.

Люблять у цій родині гостей, ось і цього травневого дня завітали з поздоровленнями і представники місцевої влади. Принесли бабусі скромні подарунки та весняні квіти. Голова села Валентина Іванівна від імені односельців та від себе особисто побажала Дар’ї Якимівні ще багато років життя та міцного здоров'я.

Ось такі гарні люди живуть у нашому маленькому селі. Коли заслуховуєшся їхніми розповідями про життя , то розумієш що дякуючи цим людям, які пережили скільки горя та втрат, ми живемо щасливо.

Всі гості подякували господині за її працю та бажали зустріти сторічний ювілей при доброму здоров'ї.